- конвойник
- -а, ч.Той, хто супроводить кого-, що-небудь для охорони або запобігання втечі; вартовий (у 1 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
конвойник
Смотреть что такое "конвойник" в других словарях:
конвойник — а, м. convoi m. разг. Военнослужащий конвойных частей МВД. Вот в такой невеселой ситуации живут конвойники в городке уральской глубинки до Москвы не докричишься. Сов. Рос. 9. 6. 1992. Заложники есть? Такие, кто в Ташкенте залаживал? Мы ж из того… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
конвойник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
конвоїр — а, ч. Те саме, що конвойник; вартовий (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
конвойний — а, е. 1) Прикм. до конвой. Конвойна охорона. || Який належить до конвою. 2) у знач. ім. конво/йний, ного, ч. Те саме, що конвойник … Український тлумачний словник
конвоєнт — єнта, ч. Рс. Конвоїр, конвойник … Словник лемківскої говірки
